Бібліотечна журналістика під час війни: фіксуємо, документуємо, генеруємо контент




 
Чотири тематичн
і навчальні дні, 27 спікерів, 143 учасники, які отримали сертифікати, 20 годин обговорень та дискусій! Усе це ― ХІI Всеукраїнська онлайн-школа бібліотечного журналіста (з міжнародною участю) на тему «Бібліотечна журналістика під час війни: фіксуємо, документуємо, генеруємо контент», що відбулася 30 травня 2 червня 2023 року. Захід був приурочений до 10-річчя навчально-інноваційного проєкту «Школа бібліотечного журналіста» ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Завдяки партнерству з Науковою бібліотекою Київського національного університету культури і мистецтв та підтримці Харківського обласного відділення УБА команді школи вдалося зробити цю подію масштабною та долучити до навчання всіх, хто подав заявки на участь.

    Захід відкрила голова ХОВ УБА, директор ХДНБ ім. В.Г. Короленка Наталя Петренко, яка наголосила на важливості неформальної освіти бібліотекарів. Про успіхи Школи бібліотечного журналіста за 10 років розповіла керівник проєкту, заступник директора з наукової роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка, PhD (соціальні комунікації), модератор заходу Людмила Глазунова. Учасники школи презентували себе, свої напрацювання та проєкти на дошці знайомств: https://padlet.com/howuba2011/12-3736zmdc6euutmve, під час онлайн-опитування зазначили свої очікування від навчання.

    Перший день бу
в присвячений актуальним проєктам щодо документування, меморіалізації та фіксації подій війни. Про реалізацію та перспективи проєкту «Архівування документів про війну» УБА розповіла його координатор, завідувач відділу Науково-технічної бібліотеки НУ «Львівська політехніка» Людмила Метельська. Наразі станом на 22 листопада 2022 р. учасниками представниками 7 бібліотек (у т. ч. 3 з Харкова) та індивідуальними учасниками ― заархівовано 3820 документів.
Головний бібліотекар відділу науково-методичної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка, координатор мультиплатформного проєкту «Бібліотеки Харківщини в умовах воєнного стану» Ірина Карнаух розповіла про пошкодження та культурний спротив бібліотек Харківщини, ознайомила учасників із державними, громадськими, авторськими проєктами документування війни та особливостями журналістських стандартів під час війни.
На бліц-презентаціях були представлені онлайн-проєкт Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара «Херсонщина нескорена» (завідувач відділу краєзнавства Оксана Токовило); «Українська бібліотечна енциклопедія» (головний бібліотекар сектору енциклопедичних досліджень науково-дослідного відділу Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого Лідія Поперечна); перші напрацювання документального проєкту Центральної міської бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького «Хроніки війни: Миколаїв» (провідний бібліограф інформаційно-бібліографічного відділу Людмила Бідюк та головний бібліотекар відділу електронної інформації Інна Письменна).

    Медіа є потужним інструментом, що допомагає світу побачити реальні наслідки війни та підтримати тих, хто прагне відновлення справедливості й покарання країни-агресора. Прикладом цього є проєкт «Libricide» польського фоторепортера, юриста, журналіста Адама Касперкевича, який відвідав бібліотеки Харкова і зафіксував пошкодження, яких зазнали книгозбірні внаслідок російських обстрілів. Бібліотечна спільнота щиро вдячна пану Адаму за надзвичайно важливу роботу щодо висвітлення втрат і завданої шкоди культурним інституціям Харківщини. Промова пана Адама у перекладі керівника Польського культурно-освітнього центру «Джево» у Харкові Маргарити Кондратенко представлена за покликанням: https://livelibrary.com.ua/news/adam-kasperkevich/?fbclid=IwAR2BcslACPGgMd6wIfSqyV2jfkqHuUgV51UsJzkr2QS7mJf3XS9pdqKJxDo.
    З 2018 року Вінницька ОУНБ ім. В. Отамановського реалізує проєкт «Голоси живої історії» з метою активізації роботи бібліотек області зі збору свідчень учасників та очевидців Революції гідності, бойових дій, внутрішньо переміщених осіб в області. Про досвід та методику історичних досліджень розповіли заступник директора з наукової роботи та інформатизації, керівник проєкту Галина Слотюк та головний методист науково-методичного відділу Тетяна Кристофорова.
    Головна ідея проєкту «Галерея історій», реалізованого Запорізькою бібліотечною асоціацією та Запорізькою ОУНБ, полягає у представленні непересічних життєвих історій різних категорій людей: військових, волонтерів, громадських діячів, науковців і всіх тих, хто не зупиняється перед труднощами і досягає висот у своїй діяльності. Завідуюча відділом проєктного менеджменту Інна Павленко, завідуюча відділом краєзнавства Тетяна Палівода та керівник Регіонального консультаційно-тренінгового центру Ганна Мацієвська окреслили ідею та героїв проєкту, етапи його реалізації, поділилися особливостями інтерв’ювання та технічними аспектами зйомки.

Не менш насиченими були наступні навчальні дні. Продовженням розмови про проєктну діяльність, зокрема
його соціальну складову, стала розповідь завідуючої відділом літератури іноземними мовами Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету Тетяни Бабак про благодійний проєкт «Світ у дитячих долоньках». Він був започаткований бібліотекою у 2016 році з метою підтримки онкохворих дітей через арт- та бібліотерапію. У проведенні різноманітних волонтерських акцій, формуванні «Коробки хоробрості» активно допомагає студентське самоврядування ХНМУ. Кожен бажаючий також може долучитися до проєкту: https://www.facebook.com/slibrary.knmu.
    Активне обговорення викликала тема букблогінгу в популяризації читання. Як розвивалося букблогерство в Україні, досвід бетарідерства висвітлила провідний юрисконсульт Сумської ОУНБ, культурний менеджер, букблогер (2015−2018 рр.), засновниця спільноти книголюбів «bookU» у фейсбуці Ірина Варламова. Спікерка надала корисні поради, як за допомогою відеоглядів та подкастингу залучити нових читачів.
    Завіду
юча відділом інформаційних комунікацій і баз даних Сумської ОУНБ, ведуча ютуб-каналу «Books and life» Людмила Понкратова ознайомила слухачів із різноманітними активностями з популяризації читання, які наразі реалізує бібліотека: книжковим форумом, що об’єднав книгорозповсюджувачів, письменників, читачів та бібліотекарів; мініпроєктами «Радимо почитати», «Вихідні з користю»; відеооглядами і відеорекомендаціями на ютуб-каналі бібліотеки та новими цифровими проєктами подкастом «вГолос», ТікТок-каналом «вБібліотеці», газетою «вТемі». Особливо відзначимо авторський буктуб-канал спікерки «Books and life», який наразі має 1437 підписників.
    Яскравим та вдалим прикладом співпраці книгозбірні з телебаченням у промоції читання є передача «Book Time» на ТРК «МІС» м. Кам’янського. Автор та ведуча програми, завідувачка відділу комплектування Центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка Наталя Чуфещук поділилась інформацією про етапи підготовки до етеру, наголосила на слабких (залежність від партнерів, неможливість повністю відслідкувати результат роботи) та сильних (якісний контент, додатковий PR-майданчик для бібліотеки) сторонах співпраці зі ЗМІ у створені передачі. Учениця Дніпровського наукового ліцею інформаційних технологій (ЛІТ), юна авторка ютуб-каналу «CrazyReader» 14-річна Анна Абраменкова дала учасникам поради, як заманити дітей та підлітків у світ книжок та про які книжки варто розповідати молоді.
  

 
Окремий тематичний блок бу
в присвячений комунікаційним майданчикам ТікТок та телеграм. Чи потрібний публічним бібліотекам ТікТок? Знайти відповідь на це запитання допомогли учасникам головний бібліотекар відділу науково-методичної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка Олег Соцков і завідуюча відділом маркетингу та методичної роботи Рівненської обласної бібліотеки для молоді Валентина Заблоцька. Про ТікТок як дієвий спосіб залучення нової аудиторії, інструмент збільшення впізнаваності, формування довіри, створення загального уявлення про можливості сучасної бібліотеки розповів Олег Соцков. Спікер також надав поради щодо створення акаунту й зауважив, що платформа водночас може бути джерелом дезінформації, тому бібліотекарі мають допомогти користувачам оцінити достовірність і точність інформації, з якою вони стикаються. Валентина Заблоцька зламала стереотипи щодо ТікТоку як суто розважального майданчику. Прикладом є акаунт Рівненської обласної бібліотеки для молоді @rivneyouthlibrary. До створення контенту з популяризації читання і книги #BookTok бібліотекарі залучають читачів, діячів культури міста. Спікер також запропонувала учасникам дорожню карту зі створення та просування власного акаунту в цій соціальній мережі, порадила, що необхідно взяти до уваги та які інструменти можна використовувати для генерування контенту.
    Телеграм-канал бібліотеки: з чого починати, що публікувати? PR-менеджери Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського Олександра Родигіна та Євгенія Зуєва, модератори телеграм-каналу бібліотеки https://t.me/kpi_library покроково розповіли, як створити та правильно оформити акаунт, надали лайфхаки із залучення та збільшення аудиторії (проведення опитувань, використання чат-ботів), порекомендували інструменти модерації контенту, як аналізувати та оцінити ефективність каналу, поділилися планами на майбутнє.
    Традиційно висвітлювалися тенденції цифрових медіа та їх застосування в бібліотеках, зокрема заступник директора з наукової роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка Людмила Глазунова ознайомила з соціальними (війна в Україні, кліматичні зміни, інформаційне перевантаження) та медіатрендами (зниження привабливості фейсбуку, твіттера, пріоритет відеоплатформ ютуб та ТікТок, персоналізація контенту, використання штучного інтелекту). Про формування унікального «обличчя» бібліотеки у соціальних мережах за допомогою відеоконтенту та відповідні кроки розповіла провідний бібліотекар відділу науково-методичної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка та модератор вебпредставництва ХОВ УБА Антоніна Тіщенко. Як використовується штучний інтелект у медіа, зокрема з можливостями генераторів візуального (Midjourney, Gencraft, Nightcafe) та текстового контенту (ChatGP, чат-бот Bing) слухачів ознайомила завідуюча сектором відділу науково-методичної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка Катерина Вірютіна. Спікер також надала рекомендації щодо роботи з ними. Під час вільного мікрофону учасники поділилися власним досвідом використання штучного інтелекту, зокрема у створені ілюстрацій та візуалу до соціальних мереж.
    

Тематикою завершального дня школи стало створення власного журналістського продукту ― періодичного видання. Восьмий рік поспіль команда
школи досліджує інтернет-простір, аналізує діяльність зарубіжних бібліотек та висвітлює найцікавіший досвід у дайджесті бібліотечних інновацій «БібліоSpace». Черговий, восьмий, випуск вийшов у 2022 році і був присвячений потужній підтримці міжнародною бібліотечною спільнотою українців, які через російську військову агресію вимушені покинути рідні домівки. Про соціальні бібліотечні проєкти, тренди та формати розвитку зарубіжних бібліотек розповів головний бібліотекар відділу науково-методичної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка, автор-укладач Олег Соцков. Традиційно досвідом роботи, успіхами у створенні та просуванні корпоративного періодичного видання поділилися випускники попередніх шкіл, партнери заходу ― фахівці Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету, редактори «Бібліотерапевта» Оксана Русанова та Катерина Кустова. Вони розповіли, як розвивалося видання, його нові рубрики (зокрема нещодавні «Воєнні будні», «Душа, поранена війною», «Медики на війні», «Волонтерство»), рестайлінг, студентські спецвипуски. Познайомили з основними процесами створення газети, особливостями верстання та реклами.
    Про бібліотечну газету як складову позитивного іміджу книгозбірні розповіла завідуюча відділом інформаційних комунікацій і баз даних Сумської ОУНБ, редактор газети «вТемі», випускниця дистанційного курсу «Верстка газети в програмі Microsoft Publisher» (2021 р.) Людмила Понкратова. Спікерка поділилася першими кроками зі створення газети, наповненням рубрик. Слухачі школи також долучилися до обговорення і презентували власні корпоративні часописи, розповіли про труднощі, які виникали під час їх підготовки та популяризації. Зокрема, були представлені розважально-пізнавальний журнал Павлоградської ЦБС «Читай! Знай! Живи!» (Тетяна Борисенко), видання Публічної бібліотеки Новомосковської міської територіальної громади «БOOKвоїд» (Анастасія Дьякова), електронний бюлетень Наукової бібліотеки Харківського національного педагогічного університету імГ. С. Сковороди «Невичерпний скарб» (Світлана Мажара), пілотний випуск якого був створений у рамках ІІІ регіональної школи бібліотечного журналіста (22–25 листопада 2016 р.).
    На завершення роботи школи було проведено онлайн-опитування щодо очікувань учасників. За його результатами, для 69% слухачів навчання виправдало, а для 30 ― перевершило початкові сподівання. Із відгуками можна ознайомитися за покликанням: https://padlet.com/howuba2011/12-2n06avclbbny5df6. Матеріали школи (відеозаписи зустрічей і презентації спікерів) представлено на дошці: https://padlet.com/howuba2011/12-uvd56cucyq61yiym.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Штучний інтелект для генерації зображень: вивчаємо нові інструменти

Запрошуємо на майстер-клас «AI+Art».Відкрийте світ штучного інтелекту разом з нами!

Відкрито реєстрацію на участь у ХІІІ Всеукраїнській онлайн-школі бібліотечного журналіста